вӧр-ва

сущ.
1) природа
арся вӧр-ва осенняя природа войвыв вӧр-ва, войвывса вӧр-ва северная природа вӧрзьӧдлытӧм вӧр-ва нетронутая природа гожся вӧр-ва летняя природа коми вӧр-ва коми природа Коми мулӧн вӧр-ва природа Коми края ловзьӧм вӧр-ва ожившая природа лунвыв вӧр-ва, лунвывса вӧр-ва южная природа озыр вӧр-ва роскошная природа сӧстӧм вӧр-ва чистая природа тувсов вӧр-ва, тувсовъя вӧр-ва весенняя природа тшыкӧдӧм вӧр-ва загубленная природа тыгӧгӧрса вӧр-ва природа вокруг озера уна рӧма вӧр-ва многоцветная природа чужан вӧр-ва родная природа шувгысь вӧр-ва шумящая природа югыд вӧр-ва светлая природа яръюгыд вӧр-ва яркая природа
вӧр-ва вердіс мортӧс природа давала человеку пропитание вӧр-ва йитчӧма морт дзоньвидзалункӧд природа связана со здоровьем человека вӧр-ва кажитчӧ сылы природа ему / ей нравится вӧр-ва кытшалӧ мортӧс природа окружает человека вӧр-ва ловзьӧ природа оживает вӧр-ва лои меным гортӧн природа стала мне домом вӧр-ва лолалӧ природа дышит вӧр-ва мичмӧдӧ олӧм природа украшает жизнь вӧр-ва садьмӧ природа просыпается вӧр-ва сетӧ сёян-юан природа дает пропитание вӧр-ва радлӧ синтӧ природа радует взор вӧр-ва сулаліс морткӧд ӧти тшупӧдын природа находилась на одном уровне с человеком вӧр-ва тӧждысьӧ дзоньвидзалун вӧсна природа заботится о здоровье вӧр-ва узьӧ природа спит
вӧр-ва миян озырлун природа наше богатство вӧр-ва пемӧсъяслӧн оланін природа обиталище животных вӧр-ваным зэв мича наша природа очень красива вӧр-ва озыр пуӧн да кустӧн природа богата деревьями и кустами вӧр-ва авъя морт кодь природа словно скромный человек вӧр-ва ставыс колана природа нужна целиком вӧр-ваыс Республикалӧн аслыспӧлӧс природа в Республике специфическая войвывса вӧр-ва торъялӧ лунвывса вӧр-ваысь северная природа отличаетя от южной природы
вӧр-ва аттьӧалам благодарим природу вӧр-ва видзам храним природу вӧр-ва дӧзьӧритам охраняем природу вӧр-ва дойдалам раним природу вӧр-ва доръям защищаем природу вӧр-ва ловзьӧдам возрождаем природу вӧр-ва озырмӧдам обогощаем природу вӧр-ва радейтам любим природу вӧр-ва серпасалам рисуем природу вӧр-ва тшыкӧдам портим природу вӧр-ва ылӧдлам обманываем природу
вӧр-ва мичмӧдӧны лэбачьяс, пемӧсъяс, быдмӧгъяс природу украшают птицы, звери, растения вӧр-ва мыськалас-пожъялас зэрыс природу умоет, всполоснёт дождь вӧр-ва сӧстӧммӧдӧ зэрыс дождь очищает природу вӧр-ва шонтӧ шондіыс солнце согревает природу
вӧр-ва йылысь о природе вӧр-ва йылысь висьталам рассказываем о природе вӧр-ва йылысь гижам пишем о природе вӧр-ва йылысь гижӧд произведение о природе вӧр-ва йылысь кывбур стихотворение о природе вӧр-ва йылысь небӧг книга о природе вӧр-ва йылысь нӧдкыв загадка о природе вӧр-ва йылысь тӧдӧмлунъяс знания о природе
вӧр-вакӧд вашъялӧ шонді солнце улыбается с природой вӧр-вакӧд вӧлі йитчӧма став олӧм с природой была связана вся жизнь вӧр-вакӧд йитчӧм профессия профессия, связанная с природой вӧр-вакӧд ӧтлаын овлісны важ коми йӧз древние коми жили в ладу с природой вӧр-вакӧд ӧткодялам сравниваем с природой
вӧр-валы вайӧны буртор и номъяс природе приносят пользу и комары вӧр-валы отсалӧ морт природе помогает человек вӧр-валы отсалӧны гут-гаг природе помогают насекомые вӧр-валы ставыс колантор в природе всё имеет свое значение
вӧр-ваӧн нимкодясям любуемся природой вӧр-ваӧн тӧдмасям знакомимся с природой
вӧр-ваӧ ветлам ездим на природу вӧр-ваті ротъялам бродим на природе вӧр-ваын олысьяс обитатели природы
вӧр-ва вӧсна тӧждысям заботимся о природе вӧр-ва вылӧ нимкодясьӧмӧн видзӧдам с любовью смотрим на прирду
вӧр-ва нимсянь шыӧдчам обратимся от имени природы
вӧр-валӧн козин подарок природы вӧр-валӧн кӧзяйка хозяйка природы вӧр-валӧн ловзян пас признак оживления природы вӧр-валӧн рӧмпӧштан зеркало природы вӧр-валӧн чӧскыд кӧр аромат природы
вӧр-валӧн мич, вӧр-валӧн мичлун красота природы вӧр-ва мичлунӧн нимкодясям любуемся красотой природы казялам вӧр-валысь мичлунсӧ замечаем красоту природы петкӧдлам вӧр-валысь мичлунсӧ показываем красоту природы
вӧр-ва видзанін заповедник
вӧр-ва видзӧм охрана природы
вӧр-ва дӧзьӧритан министерство министерство экологии вӧр-ва памятник памятник природы вӧр-ва радейтысь любитель природы
вӧр-ва матушка природа-матушка
2) лес, леса, леса и воды, лесные и водные угодья, лесные и водные просторы|| лесной
вӧрын-ваын кыйсьӧ-лыйсьӧ охотится на лесных и водных угодьях вӧр-ва тырӧн увтӧ пон собака лает на весь лес вӧрыс да ваыс мусмисны баблы здешние просторы пришлись бабушке по сердцу вӧрлӧн-валӧн мич красота лесов и вод, красота природы вӧрысь да ваысь босьтліс аслыс сёян получал пропитание с лесных и водных угодьев вӧрӧ-ваӧ пырис пернапастӧг входил в любой лес и любую воду не перекрестившись
Форма слова
тювгач (сущ.)

X

 

Падежи отношений

Падеж Вопрос Основные
формы
Формы с притяжательными суффиксами
мой твой, -то его, её, -то наш ваш их
Именительный Кто? Что? тювгач тювгачӧй тювгачыд тювгачыс тювгачным тювгачныд тювгачныс
Винительный Кого? Что? тювгачӧс, тювгач тювгачӧс тювгачтӧ тювгачсӧ тювгачнымӧс тювгачныдтӧ тювгачнысӧ
Родительный Кого? Чего? тювгачлӧн тювгачӧйлӧн тювгачыдлӧн тювгачыслӧн тювгачнымлӧн тювгачныдлӧн тювгачныслӧн
Притяжательный У кого? У чего? тювгачлысь тювгачӧйлысь тювгачыдлысь тювгачыслысь тювгачнымлысь тювгачныдлысь тювгачныслысь
Дательный Кому? Чему? тювгачлы тювгачӧйлы тювгачыдлы тювгачыслы тювгачнымлы тювгачныдлы тювгачныслы
Творительный Кем? Чем? тювгачӧн тювгачнам тювгачнад тювгачнас тювгачнаным тювгачнаныд тювгачнаныс
Соединительный С кем? С чем? тювгачкӧд тювгачӧйкӧд тювгачыдкӧд тювгачыскӧд тювгачнымкӧд тювгачныдкӧд тювгачныскӧд
Лишительный Без кого? Без чего? тювгачтӧг тювгачӧйтӧг тювгачтӧгыд тювгачтӧгыс тювгачтӧгным тювгачтӧгныд тювгачтӧгныс
Достигательный За кем? За чем? тювгачла тювгачӧйла тювгачыдла тювгачысла тювгачнымла тювгачныдла тювгачнысла

 

Падежи пространства

Падеж Вопрос Основные
формы
Формы с притяжательными суффиксами
мой твой, -то его, её, -то наш ваш их
Местный В ком? В чём? тювгачын тювгачам тювгачад тювгачас тювгачаным тювгачаныд тювгачаныс
Исходный Из кого? Из чего? тювгачысь тювгачсьым тювгачсьыд тювгачсьыс тювгачсьыным тювгачсьыныд тювгачсьыныс
Вступительный В кого? Во что? тювгачӧ тювгачам тювгачад тювгачас тювгачаным тювгачаныд тювгачаныс
Приблизительный К кому? К чему? тювгачлань тювгачӧйлань тювгачланьыд тювгачланьыс тювгачланьным тювгачланьныд тювгачланьныс
Отдалительный От кого? От чего? тювгачсянь тювгачӧйсянь тювгачсяньыд тювгачсяньыс тювгачсяньным тювгачсяньныд тювгачсяньныс
Переходный По кому? По чему? тювгачӧд тювгачӧдым тювгачӧдыд тювгачӧдыс тювгачӧдным тювгачӧдныд тювгачӧдныс
Переходный По кому? По чему? тювгачті тювгачтіым тювгачтіыд тювгачтіыс тювгачтіным тювгачтіныд тювгачтіныс
Предельный До кого? До чего? тювгачӧдз тювгачӧдзым тювгачӧдзыд тювгачӧдзыс тювгачӧдзным тювгачӧдзныд тювгачӧдзныс